Захворювання на туберкульоз профілактичні заходи

Захворювання на туберкульоз є інфекційним і досить поширеним у світі людей і тварин. Розроблені особливі профілактичні заходи, які спрямовані на скорочення числа випадків захворювань. Одним з кращих методів профілактики туберкульозу була і залишається вакцинація.

 Використовується при цьому особлива вакцина, яка приготована з штаму живий туберкульозної коров'ячої бацили Mycobacterium bovis BCG, втратила для людського організму вірулентність і вирощеної в штучної середовищі. Початкові букви назви бацили Кальметта-Герена (імена вчених) дали назву вакцини - БЦЖ.

 Бацила була виведена з ослабленого штаму бактерії mycobacterium bovis і вперше випробувана на практиці в 1921 р. В даний час існує велика кількість її різновидів, але кожна з них - похідна того ж штаму, хоча по ефективності бацили істотно різняться між собою. За даними відповідних випробувань ефективність різних вакцин знаходиться в межах від нуля до 80%. Приблизно такі ж результати були отримані в обсервацій дослідженнях, нещодавно проведених у ряді країн, де робиться вакцинацію всіх дітей при народженні. Вакцинація, як виявилося, добре захищає дітей від таких важких форм хвороби, як міліарний туберкульоз і туберкульозний менінгіт.

 Введення вакцини безпечно і лише в рідкісних випадках призводить до тяжких ускладнень. На третій тиждень після вакцинації починається шкірна реакція, яка триває зазвичай протягом трьох місяців і закінчується появою рубця. З помічених побічних ефектів - освіта виразки в місці введення БЦЖ, а також регіонарний лімфаденіт. Такі ускладнення проявляються у 1-10% випадків. Приблизно одна з мільйона доз вакцини може призвести до остеомієліту. У людей з сильно ослабленим імунітетом, у тому числі у ВІЛ-інфікованих, в одному-десяти випадках на десять мільйонів доз може розвинутися поствакцинальний міліарний туберкульоз - захворювання, закінчувався смертельним результатом.

 У вакцинованих алергічна реакція на туберкулін проявляється у вигляді папули, але ні позитивна туберкулінова проба сама по собі, ні діаметр папули не є показниками напруженості імунітету.

 В країнах, де спостерігається висока ступінь захворюваності на туберкульоз, вакцину БЦЖ застосовують для обов'язкової вакцинації всіх новонароджених. У таких країнах, як США бацила не входить в число рекомендованих для широкого застосування. В останні роки введення вакцини рекомендується тільки дітям, у яких простежується негативна проба Манту , якщо вони мають тривалий контакт з людьми з полирезистентным туберкульоз. Також вакцинація обов'язкова для дітей з груп населення, де ризик зараження більше 1% в рік.

 Інфікованим людям з великим ступенем ризику прояви активного туберкульозу призначається ізоніазид. Ця найважливіша міра проти туберкульозу грунтується на результатах багатьох випробувань, які показали, що прийом ізоніазиду протягом шести-дванадцяти місяців на 90% і більше зменшує ризик активного туберкульозу. Якщо повторного зараження не станеться, цієї профілактики буде достатньо, щоб забезпечити довічну захист.

 Відбір кандидатів для проведення профілактичних заходів, як правило, проводиться за підсумками проби Манту. Для її проведення за допомогою ін'єкції у внутрішню поверхню передпліччя вводять 5 одиниць очищеного туберкуліну. Результат оцінюється по діаметру проявилася папули через 48-72 год. У частини людей алергічна реакція на туберкулін слабшає з часом, але при повторній пробі може відновитися. Двоступеневу пробу з перервою в один тиждень використовують при щорічних обстежень медперсоналу з метою своєчасно виявити захворювання.

 Визначаючи показання до проведення профілактичних заходів, враховується, по-перше, йязицірність інфікування і, по-друге, йязицірність розвитку активного туберкульозу . У осіб з ВІЛ-інфекцією, у контактують з хворими, а також у тих осіб, у кого при рентгенографії був запідозрений туберкульозний вогнище, проба Манту приймається за позитивну при діаметрі папули більш 5мм. В інших проба вважається позитивною, якщо діаметр перевищує 10 мм. В групі людей низького ризику захворюваності профілактичне лікування обов'язково при діаметрі папули від 15 мм.

 Профілактичні заходи для дітей, які перебували в контакті з хворим, також в обов'язковому включають призначення ізоніазиду, а через два-три місяці - повторення проби Манту. Ізоніазид приймається в кількості 5 мг/кг/добу при максимальній добовій дозі 300 мг. Курс профілактики - 6-12 місяців.

 Особам з виявленими на рентгенограмі грудної клітки патологічними змінами призначають річний курс лікування. В інших випадках рекомендують курс протягом шести місяців.

 Основний відомий побічний ефект ізоніазиду - порушення лікарського гепатиту тому в разі високого ризику гепатотоксичної дії (вік понад 35 років, часте вживання алкогольних напоїв, перенесені захворювання печінки) перед призначенням курсу лікування необхідно визначати біохімічні показники функціонування печінки. Всім особам, що застосовують ізоніазид, роз'яснюють можливі первинні симптоми гепатиту і просять призупинити прийом засоби у разі їх появи. Крім того, необхідний щомісячний контроль лікаря. Препарат видається при кожному відвідуванні, і його по інструкції повинно вистачити максимум на 1 місяць.

 Природно, проводячи профілактичні заходи з застосуванням медикаментозних засобів, домогтися повного дотримання приписів лікаря важче, ніж при лікуванні активного туберкульозу. Люди з групи підвищеного ризику повинні приймати лікарський засіб під наглядом лікаря два рази в тиждень.

 Важливо довести до відома всіх людей, що для того, щоб перемогти захворювання на туберкульоз профілактичні заходи потрібно проводити обов'язково.