Сценарій свята Осені.

 

Ведуча:      Осінній бал! Осінній бал!

                   Сьогодні всіх він тут зібрав

                   Нудьгувати й сумувати не дамо

                   Зараз грати й танцювати почнемо

 

(під музику ««Листья желтые» діти заходять до залу).

 

Ведуча:      Осінній бал – це як нічна зоря

                   Чарує барв яскравих переливами

                   Листки в повітрі ніби промовляють

                   «Ми нашу землю робимо красивою».

 

Пісня «Листопад»

 

Діти сідають на стільці.

 

Ведуча:      Ой як гарно навкруги

                   В золоті сади, луги

                   Одяг хто подарував?

                   Хто їх так розмалював?

                   Уночі як нам не спиться

                   Ходить лісом чарівниця

                   Ходить садом, полем, гаєм

                   Все у шапки одягає

                   І сама вся в золотому

                   У намисті дорогому

                   І лише чого торкнеться

                   Так все золотом заллється

                   Ця красуня чарівна

                   Чи то фея, чи царівна?

                   Осінню красуня зветься!

                   Де ж вона, як там живеться?

 

Діти:          Мабуть вона от-от з’явиться

 

Під музику заходить Шапокляк.

 

Шапокляк: Ну що впізнали мене діточки?

                   Що осіннього балу захотілося?

                   Не буде балу-карнавалу.

                   Не прийде до вас Осінь.

 

Ведуча:      Як це так не прийде?

                   Що ти вже накоїла?

 

Шапокляк: Та нічого я не наробила

                   Вона сама не хоче до вас йти.

 

Ведуча:      Такого бути не може.

                   Вона нам листа прислала,що

                   Хоче з нами зустрітися на балу.

 

Шапокляк: Ах та ви мені не вірите.

                   Та я вас зараз зливу напущу,

                   Ви і самі повтікаєте.

 

Ведуча:       Діти а хіба ми боїмося дощу?

 

Діти:          Ні!

 

Дитина:     По доріжках по стежинках

Карина К.    З неба падають краплинки

                   Та нас дощик не лякає

                   Парасольки гарні маємо!

 

Дитина:     Ми дощу не боїмося,

Аня П.       Ось тепліше вберемося,

                   Чобітки на ногах

Парасольки у руках!

 

Дитина:     Гарненькі парасольки

Ловчук В.    Усюди їх багато

                   Коли негода хлюпає

                   Для них це справжнє свято.

 

Танок «З парасольками»

 

Ведуча:       А щоб дощик зовсім зник

                   Ми йому пісеньку заспіваємо.

 

Пісня «Капосний дощик»

 

Шапокляк: А я вам тут калюжі нароблю

                   І ви не зможете більше ні танцювати,

                   Ні співати і грати.

 

(Шапокляк розкидає обручі).

 

Ведуча:       А ми з цими калюжами пограємо. Правда діти?

 

Діти:          Так!

 

Ведуча:       Нам калюжі не страшні, бо ми маємо калоші.

 

Проводиться гра «Калюжі та калоші»

(В останній раз дитина змагається з Шапокляк).

Шапокляк: Ви мене так потішили

                   Ну добре заберу я калюжі.

                   Діти не така я вже й зла.

                   Я теж хочу стати такою доброю, чемною як ви.

                   Але не знаю, як це зробити. Навчіть мене будь-ласка.

Ведуча:       Діти навчимо?

 

Діти:          Так!

 

Ведуча:      Не зневажай, зла не бажай нікому.

                   Ділись останнім і добро твори

                   Будь справедливим, чесним будь в усьому,

                   І щире слово людям говори.

                   А ще тобі потрібно запам’ятати деякі слова

 

Шапокляк: Які слова?

 

Ведуча:       Діти тобі підскажуть.

                   Зазеленіє старий пень, коли почує

 

Діти:          Добрий день!

 

Ведуча:       Розтане навіть льоду глиба від слова теплого

 

Діти:          Спасибі!

 

Ведуча:       Розтопить серце всякого сердечне слово

 

Діти:          Дякую!

 

Пісня «Збережемо природу»

 

 

Шапокляк: Спасибі вам діти, я все запам’ятала.

                   Я спробую виправитися.

 

Ведуча:       Шапокляк, ну якщо ти вже хочеш стати доброю,

                   то може підкажеш чому Осінь не прийшла на свято,

                   що ти з нею зробила?

 

Шапокляк: Та нічого особливого – просто фарби у неї забрала

                   Терпіти не можу всякої там різнокольоровості.

 

Ведуча:       А мені здається, що наші діти зможуть цьому зарадити,

                   бо в нас є свої фарби. Діти де ми можемо знайти фарби для Осені?

 

Діти:          На баштані!

 

Ведуча:       Тоді швидко вирушаймо на баштан,

там ми знайдемо яку фарбу?

 

Діти:          Зелену!

 

Дитина:     На городі дружнім сміх

Коля П.      Є чому радіти

                   Велетенські кавуни

                   Виросли за літо

 

Танок «Кавуни»

 

Ведуча:      Дякуємо кавунчикам за зелену фарбу,

                   а яку ще фарбу можна знайти на городі?

(Відповіді дітей)

 

Ведуча:      Усі овочі смачні та корисні, але

найголовніша від усіх – картопля.

Без неї – їжа не їжа. Всі поважають її і цінують.

Вона королева столу.

 

Дитина:     Щоб спокійно зимувати

Маріана     Садять всі її багато

                   Люблять вранці й на обід

                   Так і кажуть - другий хліб.

 

Дитина:     Купуйте і їжте усі бараболю!

Даша Н.     Варіть і смажте із сіллю й без солі.

                   Сто страв господиня з картоплі зготує.

                   Картопля – як хліб усіх нагодує!

 

Проводиться гра «Хто перший збере картоплю»

 

Ведуча:       Із картоплею ми грати можемо без зупинки

                   Ох стомились! Дайте нам хоч одну морквинку.

 

Гра «Хто швидше з’їсть морквинку»

 

Ведуча:       На городі ми побували,

немало фарб там відчували (помаранчеву, коричневу, зелену).

Де ж ми ще будемо шукати фарби?

 

Діти:          У лісі!

                   Стоїть тихий і спокійний

                   Перед нами ліс осінній

                   Пахне листям і росою

                   І прим’ятою травою.

                   А як пісеньку вітриця

                   Заспіває і засвище

                   Закружляються у таночку

                   Усі гілочки й листочки.

 

Танець «З листочками».

 

Ведуча:      Дякую вам діти, що принесли нам

жовті та червоні листочки.

                   А ще діти послухайте загадку

                   На ставку – зелені стриби

                   Ні-ні-ні! Вони – не риби,

                   І не раки, і не краби,

                   То – веселі наші . . . (Жаби)

 

Жабка:      Журилась під осінь

Карина Д.  Маленька жабка

                   Уже пожовтіла у соняха шапка,

                   І жовтими стали листочки у клена,

                   А я ще й досі зелена – зелена!

 

Пісня гра «Зелененькі жабенята»

 

Ведуча:      Не сумуй Жабка! Ти повернула зелений колір,

                   щоб ми врятували Осінь.

                   Але сьогодні Жабка прийшла до нас не сама,

                   а з другом. Хто її друг, відгадайте!

 

Дитина:     В нього шубка з колючок,

                   Ніс як гарний п’ятачок,

                   Має сіру спинку, очі намистинки (Їжачок)

 

Їжачок:     Познайомимося друзі

                   Їжачок – колючий я!

                   Добре, що мене впізнали

                   Я до діток так спішив.

                   Мене дощик намочив

                   По доріжці я пішов.

                   До вас вчасно я прийшов.

 

Пісня «Їжачкова парасолька»

 

Заходить Осінь.

 

Осінь:        В добрий день! В добрий час!

                   Рада дуже бачить вас!

                   Я Осінь чарівна й ясна.

                   Я дивна, наче казочка сама.

                   Тримаю пензлик у руках,

                   Малюю я в садах, в гаях,

                   Малюю всюди тут і там.

                   Щоб догодити, якось вам.

                   Щоб вміли ви красу кохати.

                   Щоб теж у руки пензлик брали,

                   Красу природи малювали.

Помічає  Шапокляк.

• А ти що тут робиш? Це ти мені всі фарби перемішала!

 

Шапокляк: Пробач мені, будь ласка Осінь. Обіцяю, я більше не буду

                    тобі  шкодити.

 

Осінь:        Ну що діти?  Пробачимо Шапокляк?

 

Діти:          Пробачимо.

Осінь:        Ну добре, залишайся на карнавалі, але як ти одяглась?

                   Хто приходить на свято в чорному?

Шапокляк: Але в мене іншої одежі немає.

 

Ведуча:       Осінь, а наші діти можуть її прикрасити кольоровими

                   листочками і зробити її одежу по-осінньому святковою.

 

Проводиться гра «Прикрась костюм».

 

Осінь:        Тепер і Шапокляк у святковому вбранні.

 

Шапокляк: Хай усім буде затишно з нами,

                   Хоч за вікнами дощик шумить,

                   Поговоримо про Осінь віршами

                   І хай музика ніжно звучить.

Ведуча:       Осінь на узліссі фарби розбавляла

                   Пензликом легенько листя малювала.

                   Вже руда ліщина, пожовтіли клена,

                   У красі осінній тільки дуб зелений!

                   Утішає ясен: - Не сумуй за літом!

                   Глянь усі дерева в золоті одіті.

Дитина:     Золота красуня, осінь – чарівниця!

                   По землі крокує, золотом  іскриться.

                   В жовте і червоне листячко фарбує,

                   І картини дивні, чарівні малює.

Осінь:        Я прийшла до Вас на свято

                   І хочу з вами я пограти.

 

Гра «Чарівна хусточка»

Звучить весела музика. Діти вільно рухаються по залу, танцюють. Музика змінюється на більш тиху, спокійну. Діти присідають і закривають очі долонями. Осінь розправила велику хустку, обходить дітей і кого-небудь з них накриває платком.

Осінь:        Один, два, три! Хто сховався тут?

Не зівайте, а швидко відповідайте!

Діти називають ім’я  дитини, яка сховалась під платком. Якщо вони вгадали, Осінь піднімає платок. Дитина, яка під платком танцює під веселу музику, всі йому аплодують. Граючи в останній раз, Осінь накриває кошик з яблуками, який таємно занесений до зали. Осінь знову говорить свої слова. Діти називають ім’я дитини, який  захований під платком.

Осінь:        Ні! Всі дітки є. А що під хусточкою?

Діти:          Яблука!

 

Осінь:        Завершено бал!

                   В добру путь вирушаю.

                   На згадку про себе

                   Корзину залишаю.

                   Урожай оцей багатий.

                   Хай прийде у кожну хату!

                   Щоб усі ним ласували,-

                   І здоров’я гарне мали.